Чи відзначати день народження померлого?

z-dnem-narodzhennya

 

Дата відходу людини з життя зазвичай стає головною для сконалого. У багатьох релігіях навіть є певне пояснення тому. Адже померлий полишив цей світ, але народився в іншому у той самий день. Тому не варто дивуватись, що у річниці смерті спочилого вшановують майже так само, як у дні народження за життя. З іншого боку, для родини дата народження небіжчика все ще має сакральне значення. Тож перші кілька років вони продовжують збиратися у цей день на помини.

Зміст:

Християнство: «День смерті краще за день народження»

Християнські пастори зазвичай цитують строки з книги Еклезіаста:

«Добре ім’я краще за благовонне масло, день смерті краще за день народження»

Трактування цього виразу досить просте. Якщо тіло людське уявити за пляшку з пахощами, то саме душа надаватиме той чудовий аромат. Коли ж пляшечка використана, то її викидають і про неї забувають взагалі. Таке саме чекає на особу, що нехтувала духовним, а дбала лише про тілесне. Якщо ж віруючий за життя добре поводився, турбувався за своє чесне ім’я, то й пам’ять по ньому залишиться на багато років.

Дане пояснення не єдине, яке надається на користь вшанування саме дати смерті. Якщо провести паралель між людиною та посадженим навесні зернятком, то чи варто пам’ятати дати висіву у той час, коли врожай вже зібраний у засіки?

Іудаїзм: йорцайт

Згідно давніх гебрейських традицій день народження малюків не святкувалось. У метриці лише записували рік їх появи на світ, аби у подальшому можна було відмітити бар міцву та допустити юнаків до більш дорослих відношень. Лише за XVI сторіччя, після переселення до Європи, юдеї почали переймати певні звичаї корінних народів, наприклад, відзначення дня народження. Але вже у ХІХ сторіччі день появи нового члена родини вшановували з запрошенням на свято рідних та знайомих.

Після сконання близького євреї припиняли відмічати його дні народження. Віднині для небіжчика існувала лише дата йорцайт – річниця його переходу до іншого світу. До речі, перший йорцайт відзначали у дату поховання, а другий та наступні – у справжню дату смерті. Напередодні пам’ятної дати, одразу після заходу сонця, у родині гебреїв запалюють свічку чи вмикають електричну лампу задля вшанування спочилого.

Іслам: дні народження й за життя не святкуються

Серед шанувальників Аллаха не є традицією відзначати дні народження. Скоріше таку звичку слід вважати перейнятою від сусідніх народів, яким вона була притаманна. Тож ні в Корані, ні в настановах Мохамеда ви не зустрінете згадок про таке свято. Однак і заборони на організацію цього заходу ви також не знайдете. Щодо річниці смерті когось з родичів, то її обов’язково відмічають солодощами та чаюванням – аби померлий на тому світі не відчував гіркоти розлуки.

Атеїзм і агностицизм: погляд психологів

Відмова від будь-якої релігії чи віра у якісь могутні Вищі сили не виключає поминання померлих. На погляд психологів, святкування річниць народження чи смерті сконалого потрібно в першу чергу представникам родини та знайомим похованого. Невигадливий ритуал допомагає згорьованим згадати позитивні моменти з життя спочилого, трішечки вгамувати свій душевний біль. Згодом кожна така зустріч матиме все спокійнішу атмосферу, пронизану тихим жалем та тугою за відсутнім.

Бажання відзначити день народження померлого

У родинному колі перші кілька днів народжень покійного зазвичай відзначаються по інерції. Це суто буденний прояв якоїсь турботи по тому, хто вже покинув цей світ. Також це додатковий привід зібратися разом та згадати добрі вчинки сконалого, підтримати один одного у єдиному горі. Нарешті, не важливо, як саме ви відзначите цей день – на цвинтарі, у Церкві чи вдома або кафе. Головне, що ви вгамуєте ту душевну тривогу та хоч трішечки заспокоїтесь. Іноді люди у жалобі відчувають потребу щось зробити задля похованого, немов би передати звістку у потойбіччя, що померлого й досі пам’ятають.

Оскільки більшість мешканців України – то віряни Православної Церкви, наведемо кілька рекомендацій священиків саме цієї релігійної деномінації відносно відзначання дня народження спочилого.

  • За можливістю, зайдіть до Церкви, помоліться, поставте свічку та передайте заупокійну записку.
  • У теплу днину відвідайте кладовище та приберіться на могилі близької людини.
  • Візьміть із собою дрібні гроші та солодощі та роздайте їх нужденним на паперті – най вони теж пом’януть померлого.
  • Знайомих та сусідів також пригостите печивом чи цукерками. А вже дома, серед родичів та друзів, відзначте пам’ятну дату як вважаєте за потрібне – з молитвами, ласощами та розмовами про похованого.

Ритуальне бюро РЕЛІКВІЯ завжди готове допомогти вам з організацією похорону чи кремації. Ми також можемо організувати перевезення тіла з будь-якої точки світу, доставку урни з прахом померлого до будь-якого міста, організуємо догляд за могилою на цвинтарі в зазначену дату. Повний комплекс послуг. Телефонуйте нам у будь-який час. Допоможемо.

Залиште заявку, ми Вам передзвонимо