Чи брати дітей на похорон
У наш час дорослі намагаються відсторонити дітлахів від негараздів, стресів, чогось поганого, аби їх дитинство було безтурботним та яскравим. Тому не дивно, що про сконалого дідуся чи тітку їм повідомляють завуальовано, намагаючись повідомити тяжку вість якомога м’якіше. Якщо родина мешкала разом із померлим, батьки мають не тільки повідомити малечі про смерть рідної людини, але й залучити їх до самого поховання. Чи дійсно слід брати сина та дочку на цвинтар? Як говорити з ними про проводи небіжчика? Нижче будуть подані відповіді на ці та споріднені питання.
Зміст:
Вік дитини
Перш, ніж вирішити, чи брати дитину на похорон, слід звернути увагу на її вік. Саме від цього залежить, наскільки малеча здатна усвідомлювати всі нюанси церемонії.
До похорону
Однак ви вирішили, що ваша дитина вже усвідомлює, що сталось та може гідно поводитись на траурному заході серед дорослих. Тоді необхідно приділити деякий час малечі та у деталях ознайомити з процедурою поховання. Обговоріть місце збору та прощання, належні ритуали, на які дії чекають від скорботних. Ваші нащадки обов’язково почнуть розпитувати вас. Слід серйозно поставитись до будь-яких несподіваних питань від хлопців та дівчат. Відповідайте дещо спрощено, але чесно та чітко.
Особливу увагу приділіть належній поведінці у крематорії/ на кладовищі. Дитина повинна зрозуміти, що від неї чекають на тихе, скромне та шанобливе ставлення до людей у жалобі. У той самий час ваше чадо не повинно лякатись чиїхось сліз, причитувань чи навіть ридання, бо це є природнім виявом емоцій на горе.
Домовтеся із сином та дочкою, як вони зможуть до вас звернутись за певних потреб. Наприклад, якщо дитині стане зле чи вона схоче у туалет. Заздалегідь покладіть у свою торбинку сухі та вологі серветки, нашатир, пляшечку з водою.
.
Під час похорону
Мати та тато зазвичай радіють, споглядаючи за активними іграми свого дітвака, і мало звертають уваги на ставлення оточуючих до розбишаки. Але слід пам’ятати, що похорон – це особливий захід. Ганьба буде батькам, якщо їх дитина на скорботній церемонії щось небажане скаже у голос, почне несподівано веселитись чи перевертати ритуальні вінки.
Тихе маля повинно бути проінструктовано, як підходити до домовини та прощатись із мерцем, які казати слова співчуття. Підбадьорьте, посимпатизуйте та поспівчувайте своєму синові чи доньці – адже вони теж втратили близьку людину.
Навіть якщо перед вами хлоп’я, не слід ставитись до нього, як до дорослого. Насамперед це стосується його участі у цивільній панахиді. Зрозумійте, що ваша дитина не мусить публічно переживати емоції, як сини принцеси Діани на урочистому похованні своєї матері.
Після похорону
Іноді члени родини померлого спостерігають дещо незвичну поведінку у малечі після похорону. Підлітки зазвичай починають шукати у світовій мережі додаткову інформацію про смерть. Дітлахи молодшого віку можуть навіть «поховати» у садочку ляльку чи організувати інсценізацію проводів. Це досить нормальна реакція на пережите. Дитина у своєму віці дуже допитлива та бажає ще раз у ігровій формі відтворити минуле. Поставтеся до цього як до рольової ігри «на пошті».
Відмова від присутності на похованні
Перед похороном слід обов’язково запитати дитину, чи є в неї взагалі бажання відвідати церемонію. Може так статись, що малеча ні в якому разі не схоче йти на цвинтар чи у крематорій. Навіть якщо вам ні з ким залишити своє чадо, не наполягайте на його присутності на похованні. Найкращим буде залишити нащадка у домівці та потім вже з’ясувати причину відмови. Іноді мале може бути нажаханим розповідями своїх друзів чи переглядом фільмів про мерців. У цьому випадку наберіться терпіння, розвінчайте його наляканість та вже за спокійних умов відвідайте свіжу могилу. Наприклад, на 9-тий день чи Радуницю.
Ритуальне бюро Реліквія завжди допоможе родичам померлої людини організувати похорон близької людини та простежити за дітьми на похороні. У разі потреби надамо психологічну чи медичну допомогу.