Дерева на кладовищі
Немає більш мальовничої картини, аніж зображення похилої березки чи плакучої верби біля могили. Навіть опис такого пейзажу у класичному художньому творі викликає в уяві щось містичне, немов би рослина опосередковано стала нащадком душі померлого. Романтичний ореол навколо старезних поховань породив сучасну моду на висаджування дерев на цвинтарі. Наскільки такі дії відповідають нормам закону та які варіанти погребінь з високорослими рослинами у якості нагробків на ще практикують у світі, ви дізнаєтеся з нашої статті.
Зміст:
Історичний екскурс
Кожен народ асоціює певне дерево зі смертю. З Біблії нам відомо про осику, на якій Іуда скоїв самогубство. Вважається, що саме з того часу її листя почервоніли та тремтять від легесенького вітерця. За таких обставин з неї не виготовляють ані хреста на могилу, ані домовини. Навіть висаджувати поблизу поховань її не рекомендується, але зовсім з інших причин. Виявляється, що коренева система осики дещо нагадує грибницю. Тож навіть одна маточна рослина здатна надати таку поросль, що вже через кілька років стане справжнім гаєм.
Серед наших предків слов’ян та мешканців німецьких земель існував забобон, що вільха та споріднені дерева навіюють смерть. Повір’я це ґрунтувалось на особливості стовбура цих рослин червоніти навіть після легесенького пошкодження сокирою. Чи справді вільхові віщують швидке сконання у родині? Хтозна, але дроворуби намагались не запасати на зиму цієї деревини.
Кельтські племена найвище за все цінували честь. Тож на війну кожен воїн з собою брав плоди отруйного тису, аби не попасти у полон чи на катівню. За допомогою тих самих ягід накладали на себе руки й молодиці, яких силоміць тягнули під венець з нелюбим чоловіком. На Піренейському півострові та в Англії досі є гробовища, на яких ростуть вікові тисові дерева.
Тільки-но уявіть, що оспіваний поетами Сходу кипарис колись символізував не тільки гнучкий стан дівчини, але й смерть. У Древній Греції саме цю рослину висаджували біля родинних поховань, ототожнюючи її вічнозелене гілля з неперервним Циклом Буття. Мабуть з тих самих причин у нас досі покладають хвою на свіжі могилки, використовують ялинковий лапник для виготовлення ритуальних вінків та замітають гілками сосни шлях похоронної ходи – «аби спочилий не повернувся додому».
На відміну від перелічених порід дерев висаджений у якості нагробку дуб не сприймався за ознаку смерті. Навпаки, він разом з ясенем мав назву «древо життя» та допомагав сконалому якнайшвидше отримати відпочинок у потойбіччі. Дубове коріння є досить міцним та довгеньким, а крона – високою та розлогою. Тому вважалось, що рослина пов’язувала Підземний світ із Небесами.
Юридичне питання: чи дозволено садовити дерева на цвинтарі?
У нашій країні висаджування будь-яких рослин на кладовищі скеровується «Інструкцією про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України» за номером КДІ-204/12 Україна 182-91. Згідно п. 3.4.3 даного нормативного акту озеленення погосту має відбуватись за наступних правил:
- Високорослі дерева хвойних та листяних порід мають бути висаджені по периметру погосту, створюючи «зелену зону». У містах суцільна лісосмуга повинна бути щонайменше 10 метрів завширшки, у сільській місцині цілком досить висадити рослини у 2-3 рядка.
- Дерева та кущі, що не перевищують у висоту 5-7 метрів, висаджують вздовж алей та доріг усередині гробовища.
- Дозволені групові насадження низькорослих дерев з метою композиційно виокремити ділянки для почесних поховань, окремих секторів некрополю, майданчиків для публічних заходів тощо.
- Живопліт між секторами не повинен перевищувати у висоту 1,6 метри, між ділянками поховань – 0,7 метри.
- В’юнкі рослини та кущі можуть бути висаджені у головах могил, поза нагробками для створення відповідного фону.
У загальному випадку на висаджування дерев біля поховань накладається заборона. Однак зі своїм проханням вшанувати пам’ять близької людини ви можете звернутись безпосередньо до адміністрації муніципального закладу та досягти взаєморозуміння. Наприклад, вам можуть запропонувати висадити на примогильной ділянці низькорослий чагарник або сприяти озелененню території погосту, висадивши меморіальну липу чи ялинку на границі секторів чи по периметру некрополю.
Закордонна практика
У Сполучених Штатах, Великобританії та кількох європейських країнах дозволено здійснювати захоронення на земельних ділянках, що належать родині спочилого. При цьому слід обов’язково отримати офіційне свідоцтво про загибель від лікаря та дозвіл на похорон небіжчика від органів місцевого самоврядування. Подалі питання щодо висадки дерев на свіжій могилі вирішується через відповідні комітети по озелененню.
У Канаді вже кілька десятиліть існує практика екологічних поховань у парковій зоні. При цьому тіло мерця огортають лише в саван, а поверх не встановлюють жодного нагробку. Аби знайти цю ділянку у майбутньому, її оздоблюють GPS-маячком або висаджують поверх меморіальне дерево з врахуванням кліматичних умов та розміщенням ґрунтових вод у районі погребіння.
У всьому світі поширюється мода на використання біоурн. Це картонна капсула на три відсіка, два з яких заповнені питомим ґрунтом та насінням обраного дерева чи куща. Третя частина заповнюється кремаційним попелом близької людина та закопується у землю на дозволених для цього місцинах. Згодом насіння проростає та родичі спочилого мають змогу дбати за меморіальною рослиною.
Ритуальне бюро РЕЛІКВІЯ завжди готове допомогти вам з організацією похорону чи кремації. Ми також можемо організувати перевезення тіла з будь-якої точки світу, доставку урни з прахом померлого в будь-яке місто, організуємо догляд за могилою на цвинтарі. Повний комплекс послуг. Телефонуйте нам у будь-який час. Допоможемо.