Чи можна вагітним бути присутніми на похорону?

beremennie

До затяжілих жінок завжди особове відношення. Їм не доречно хвилюватись, відчувати сильні емоції чи споглядати неприємне. Майбутня матір є схованкою нового життя і саме від неї залежить, яким народиться маля. За таких обставин вагітним вкрай не рекомендують відвідувати цвинтар чи бути присутніми на похорону. Але як бути, якщо сконала дорога серцю людина? Чи варто жінці при надії з’являтись на скорботний захід або ліпше у цей час триматися подалі від нього? У подальшому тексті наведено різні аргументи на користь обох з цих рішень.

Зміст:

ПРОТИ: Споглядати померлого небезпечно

Мабуть це перше, що почує дама у поважному стані від своїх родичів. Дійсно, якщо дитина довгоочікувана, існує ризик викидня, сама жінка досить вразлива чи за вікном несприятливі погодні умови, то краще у цей день залишитись вдома. Або приєднатись до інших людей у жалобі вже за поминальною трапезою.

ЗА: Вшанувати пам’ять спочилого

Відчувати спорідненість душ можна не тільки за сімейними зв’язками. Якщо молодиця при надії має потребу відвідати похорон, нехай і чужої особи, не слід відмовляти її від цього. Зрештою, витрачені 15 чи 20 хвилин у траурному залі – це ніщо у порівнянні з почуттям провини, що може супроводжувати людину решту її життя.

ПРОТИ: На кладовищі негативна енергетика

Скупчення чималої кількості могил на одній ділянці безперечно складає гнітюче враження на психіку. Чи варто затяжелілій жінці зазнавати такого негативного впливу від перебування на цвинтарі чи дії потойбічних сил? Прощання з небіжчиком взагалі то можна провести у церкві чи іншому приміщенні, а місце поховання відвідати вже потім – на дев’ятини, сороковини чи після народження малюка.

ЗА: Посещение некрополя – это визит к умершим предкам

З іншого боку, раніше поховані родичі навряд чи зачаїли зло на свою родину. Тож відвідування погосту слід сприймати як гостини у давніх пращурів. Майбутня матір цілком може звернутися до них із своїм болем, попросити оберега для своєї дитини. Скоріше недоброго впливу слід побоюватись від людей, що зібрались на похорон. Аби вберегтись від пристріту вагітній варто вдягти одяг вільного крою та не демонструвати на публіці свій поважний стан.

ПРОТИ: На похованні до маля в утробі може «приліпитися» душа покійного

Безліч таких історій можна побачити з кіноекранів чи прочитати у художніх творах. І хоча вони мають деяке реальне підґрунтя, автори значно перебільшують вплив померлого на майбутню дитину. Звісно, якщо сконалий мав погану вдачу, важкий характер чи конфліктував за життя із молодицею при надії, їй не варто відвідувати похорон. Але це лише задля того, аби зберегти її душевну рівновагу та спокій.

дети на похоронах

ЗА: Добре самопочуття

Кожна людина має відчувати, чи здатна вона витримати передбачуваний стрес, публічне вираження емоцій, розмови про трагедію, що сталась. Якщо дама у поважному стані почувається недобре, має головний чи інший біль, або просто не бажає відвідувати похорон, то так і має бути. Та навпаки, за доброго самопочуття і за покликанням бути на проводах, вагітній не слід залишатися вдома через якісь забобони.

ПРОТИ: Храм не слід відвідувати затяжелілій жінці

До нашого часу дійшли давні упередження щодо візиту жінок під час вагітності чи менструацій у релігійні заклади. На противагу таким думкам згадаємо, що саме Бог наділив другу частину людства можливістю народжувати дітей. Ані панотці, ані рабини, ані імами не забороняють відвідини храму чи траурного заходу. У той самий час вони застерігають молодиць при надії слідкувати за станом здоров’я, не перевтомлюватись, стояти поближче до виходу, аби задуха чи ароматичні випари не сприяли зомлінню. Якщо ж вагітна все ж таки знепритомніла, її треба винести на свіже повітря та привести до тями за допомогою вати із нашатирним спиртом.

ЗА: Неможна пропускати похорон близького/ родича

Взагалі то спірне твердження. Померлий міг вести усамітнене життя, проживати в іншій місцевості чи постійно сваритися з родичами. Коротше кажучи, майбутня матір може мати неабияке ставлення до мерця та не бажати бути присутньою на похованні. За цих обставин слід зважати на особисті відчуття до небіжчика та керуватися велінням серця.

ПРОТИ: Конфесійна приналежність

Відмінності у віросповіданні накладають свої особливості на обряд поховання, але ні в якому разі не забороняють прощання з небіжчиком. Однак було б на краще завітати до родичів сконалого та уточнити певні деталі церемонії – де і коли відбудеться захід, хто йде на цвинтар, кого чекають на помини.

Цікаво! У мусульман жінки та діти не мають бути присутніми на похованні. Виключний випадок – мати чи жінка померлого, та й ті мають прийти на кладовище з махрамом (чоловіком, батьком, братом чи сином).

ЗА: Похорон є побожною справою

Надати пошану померлому у будь-якій релігійній деномінації вважаються побожною справою. Якщо нема можливості бути присутніми на похорону, запитайте співмешканців сконалого, коли відбудеться прощання чи помини.

Ритуальне бюро РЕЛІКВІЯ завжди готове Вас проконсультувати з будь-яких ритуальних питань, пов’язаних із похоронними обрядами, правилами та традиціями. Дзвоніть у будь-який час.

Залиште заявку, ми Вам передзвонимо