Меню поминального обіду

меню обед

Існує давня традиція поминати покійного, збираючи за одним столом його родичів, знайомих та колег. Ще в дохристиянські часи по загиблим чи померлим за певний період мешканці усього села чи члени общини організовували тризну. Звісно, давнішній звичай за кількасот років дещо змінився, але його сутність залишилась тою самою.
Зміст:

У наших предків-язичників існувало повір’я, що перші кілька днів на тому світі небіжчик голодує. Отже наступного дня після поховання родичі мусили принести мерцю гостинець на могилу. Вже потім збирались на званий обід знайомі померлого, а члени сім’ї виставляли на стіл якомога більше страв. Вважалось, що багата трапеза надовго забезпечувала сконалого їжею у потойбіччі.

З хрещенням у православну віру обряд зазнав певні зміни. Насамперед, до та під час помину потрібно читати молитви. Вони спрямовані на очищення душі небіжчика від земних гріхів. За столом слід поводитись чемно, усім видом виражати скорботу, говорити тишком і ні в якому разі не сміятись. Останнє, як і традиційні язичницькі страви узвар і коливо викорінити все ж таки Церква була не спроможна.

Для чого ж збирались на помини? По-перше, для згадування про померлого, про його добрі вчинки та справи, про його вдачу та особистість. Саме такі промови в тісному кругу знайомих допомагають співмешканцям загиблого пережити горе, подолати душевний біль, діють як моральна підтримка у скрутну негоду. Водночас заупокійні молитви спрямовані на примирення з трагедією, що сталась, надають сил витримати удар долі.

У які дні збираються на помини

Поминають сконалих у певні дні, встановлені тою чи іншою релігійною деномінацією. Оскільки у статті ведеться мова про православні традиції, то основними датами для помину вважаються:

  • День поховання – загалом це третя доба по смерті. Душа небіжчика вже попрощалась із усім земним та злітає до Неба, споглядати Господа.
  • Дев’ятини – 9-та доба по смерті. Зазвичай на помини збираються лише близькі родичі. У цей день духовна сутність йде вдруге до Бога та потім починає мандрувати кругами Аду.
  • Сороковини – 40-ва доба по смерті. Вважається днем Судилища, бо саме тоді вирішується доля небіжчика. Чи буде він до Другого пришестя за скоєні гріхи свої страждати у Геєні вогняній чи насолоджуватись за свої добрі вчинки життям на Небесах.
  • Річниця – рік по смерті. Дата має сакральний характер, бо відтоді померлий не має ніякого зв’язку із земним та остаточно перероджується у потойбіччі.
Важливо! Іноді родичі влаштовують поминальний захід на півріччя по смерті чи на день народження загиблого. Слід віднестись з розумінням до цього, підтримати родину померлого та не залишати на самоті у стражданнях

.

Поминальна трапеза

Помини небіжчика є справою глибоко особистою. Тож родичі наголошують про дату та час заходу, але відверто не запрошують. Доречно запитати у друзів сконалого, чи зможуть вони бути, бо рідним все ж таки слід розраховувати хоч на приблизну кількість порцій у замовленні. Якщо ж у числі присутніх ви побачите малознайому людину, яку навіть і не згадували, їй не слід відмовляти у поминанні вашого близького.

Кількість страв може бути як парною, так і не парною – в залежності від місцевих звичаїв. Іноді покійному ставлять на столі окрему тарілку, куди потрохи накладають усю їжу. Наступного дня вміст цього блюда залишають на цвинтарі. В інших регіонах обмежуються стаканом з водою біля фотокартки померлого.

Важливо! На поминальному столі мають бути лише ложки, і ні в якому разі виделки чи ножі.

Традиційні блюда

До числа обов’язкових поминальних блюд відносяться:

  • Кутя чи коливо – солодка зерняна каша на основі пшениці, ячменю чи рису з додаванням цукру, варення, меду, цукатів, сухофруктів чи свіжих фруктів та ягід. Символізує відродження спочилого у загробному житті. Першими 1-2 ложками колива починають помини.
  • кутья

  • Млинці чи налисники – пусті або начинені маком, яблуками, м’яким сиром, м’ясом та т. і. За формою млинці нагадують сонячне коло, яке кожен день сходить на Сході та закочується на спочинок на Заході.
  • Узвар чи компот з сухофруктів – також може бути на заміну зварений кисіль з ягід по сезону. Ототожнює перетворення сухого чи зібраного на питоме.

Основні блюда

Кількість основних блюд залежить від числа учасників трапези та можливостей родини сконалого.

  • Гаряча страва – традиційному українському борщеві може стати альтернативою рибна юшка, круп’яний чи овочевий суп. Головне, аби блюдо подавалося із паром, бо за віруваннями саме паркий дух допомагає душі дістатися Небесних сфер.
  • борщ

  • Салати та закуски – м’ясні чи овочеві нарізки, прості та складені салати.
  • овощи

  • М’ясні або рибні страви – виготовляються згідно побажань родичів та за вимогою тих, хто не постує.
  • пюре

  • Гарнір – до столу подають розсипчасту кашу, варену, жарену чи тушковану картоплю чи інші овочі.

Солодкі блюда

Цукерки, фрукти, печиво, зефір, млинці та інші солодощі виносять до столу чи роздають кожному з присутніх наприкінці обіду. Солодощі також мають бути віднесені до обов’язкових страв: бо їх подають аби життя померлого на тому світі було солодким та без негод.

Алкогольні напої

Православні панотці не вельми схильні до помину небіжчика спиртним. У той самий час нашому народові важко обійтись без чарочки горілки чи кагору, випитих за упокій душі спочилого.

Ритуальне бюро РЕЛІКВІЯ завжди допоможе вам сформувати меню для поминального обіду, враховуючи всі ваші побажання. Також знайдемо кафе чи ресторан у будь-якому районі Києві.