Кутя: історія та рецепти поминального блюда

Поминальну трапезу прийнято розпочинати з особливої страви — куті, іноді званої сочивом або коливом. За своєю суттю це густа каша, приготована з цільних зернин пшениці, ячменю або рису, щедро приправлена горіхами, маком, сухофруктами та медом (іноді — цукром, варенням). Кутя виконує роль ритуального частування і має глибоке обрядове значення. Для православних слов’ян та низки інших східноєвропейських народів ця страва є невід’ємним атрибутом не тільки похорону, а й Різдвяного святвечора.

Слід пам’ятати: кутя і коливо — схожі, але не однакові страви. Коливо (грец. κóλλυβα) — це більш давня і строга назва ритуальної запареної крупи з солодкими додатками, яка частіше використовується у церковному побуті та на богослужіннях. Кутя — це народне найменування страви, у якій допускається більше варіацій зі складниками та у способах приготування.

Зміст:

• Обрядове значення куті
• Склад куті та її символізм
• Історична довідка
• Рецепти поминальної куті
• Традиційна пшенична кутя (Ситна)
• Кутя з рису (Проста/ Скоромна)
• Перлова кутя з узваром (Рідка)
• Організація поминальної трапези

Обрядове значення куті

У Церковному Уставі («Типіконі») поминальній трапезі приділяється особлива увага. Її здійснюють у молитовному дусі, з вдячністю до Бога та спогадами про спочилого. Кутя у цьому контексті — не просто їжа, а знак надії на воскресіння і вічне життя. Вона стає сполучною ланкою між громадою, сім’єю та пам’яттю про спочилого.

Склад куті та її символізм

Усі компоненти цієї страви підібрані вельми слушно — кожний несе особливий сенс, через який скорботним нагадують про швидкоплинність життя, невідворотність смерті та вічний цикл Буття.

Цільнозернова крупа (пшениця, рис, ячмінь)

Зерно немов би помирає восени під час обмолоту колосу, а потім відроджується навесні у посівах, у нових, повних життя пагінцях. Для тих, хто перебуває у жалобі – це символ Воскресіння та вічної надії.

Мед та інші підсолоджувачі

Солодкість меду ототожнюється з Райським життям і духовною втіхою, що уготовані праведним душам у Царстві Небесному.

Мак

Безліч макових зернин уособлюють родючість та достаток. Також вони нагадують про безліч молитов, які підносяться за упокій душі.

Сухофрукти (ізюм, курага)

Використані при приготуванні плоди ототожнюються з пам’яттю про добрі справи та милості, які були скоєні покійним за життя.

Свіжі фрукти

Говорять про оновлення, продовження роду спочилого.

Горіхи (найчастіше використовують волоські)

Позначають міцність віри та духовну стійкість.

Історична довідка

Традиція приготування куті має глибоке коріння, що сягає ще дохристиянських часів. У древніх слов’ян ця страва була частиною обрядовості, пов’язаної з культом предків та аграрним циклом. Запареним зерном з медом і маком пригощали духів померлих і землю, сподіваючись на подальшу родючість та благополуччя роду.

Після прийняття християнства кутя була органічно вплетена у церковний календар, отримавши нове символічне тлумачення:

1. Різдвяний святвечір (Святвечір). Багата кутя готується як головна страва на стіл в пам’ять про народження Христа і називається «кутя різдвяна». Якщо немає великої кількості добавок, її називають «бідною кутею», але вона все одно символізує достаток.
2. Водохреща (Водохресний святвечір). Готують «голодну кутю» (мінімум складників, часто тільки крупа і мед), що пов’язано зі суворим постом.
3. Поминки. Поминальна кутя подається як символ надії на вічне життя.

Рецепти поминальної куті

Під час помину кутю подають холодною. Згідно з традицією, саме з неї починають трапезу після виголошення молитви. Перші одну-дві ложки їдять у мовчанні, подумки поминаючи покійного, а вже потім приступають до решти частування. Існує на похоронах звичай відкладати ложку куті та по ложці інших страв на окрему тарілку, щоб вранці віднести їжу на свіжу могилу і «погодувати спочилого».

Традиційна пшенична кутя (Ситна)

• Інгредієнти: 1 склянка цільнозернової пшениці, 100 г маку, 50 г родзинок, 50 г волоських горіхів, 2–3 ст. л. меду, вода.
• Приготування: Пшеницю замочити на ніч або на кілька діб, потім варити до м’якості (від 1 до 2 годин). Мак запарити окропом, розтерти у ступці або блендері до появи характерного “макового молочка”. Горіхи порубати, родзинки запарити. Змішати готову пшеницю з маком, родзинками та горіхами, додати мед. При необхідності можна додати трохи кип’яченої води, щоб кутя не була надто густою.

Кутя з рису (Проста/ Скоромна)

• Інгредієнти: 1 склянка рису (круглого або довгозернистого), 2 ст. л. меду, 100 мл кип’яченої води, 50 г родзинок, цедра 1 лимона (за бажанням).
• Приготування: Рис промити і відварити до готовності, але щоб зерна не злипалися (як для плову). Окремо розвести мед у теплій воді, додати запарені родзинки і лимонну цедру. Змішати охолоджений рис із медовою заправкою.

Перловая кутья с узваром (Жидкая)

• Інгредієнти: 1 склянка перлової крупи (замочують на ніч або як мінімум на 4 години), 50 г маку, мед за смаком.
• Узвар: 100 г сушених яблук, 50 г сушених груш, 50 г родзинок, 2 л води.
• Приготування: Спочатку приготувати узвар (компот із сухофруктів) — сухофрукти проварити 20-30 хвилин. Крупу залити холодною водою у співвідношенні 1-до-3 і варити 1-1,5 години на повільному вогні. Мак розтерти із медом. Змішати зварену крупу з маком і невеликою кількістю меду, а потім залити холодним узваром. Ця кутя виходить більш рідкою та легкою.

Організація поминальної трапези

Проведення помину завжди пов’язане з різноманітним клопотом: узгодженням меню, визначенням кількості учасників, орендою обідньої зали, запрошенням батюшки, дотриманням належних місцевих та сімейних традицій. У той самий час, коли близькі та рідні спочилого переживають біль втрати, сімейне похоронне бюро РЕЛІКВІЯ готове взяти на себе вирішення всіх питань щодо організації поминальної трапези та поховання.