Копка могили: праця та працівники
Копання могил — одна з ключових стадій підготовки до поховання. Цю роботу доручають виконувати професійним копачам. Вручну чи з використанням техніки, вони готують місце для останнього спочинку померлого. До їхніх обов’язків також входить опускання труни в яму, засипання захоронення та встановлення тимчасового надгробку (зазвичай — дерев’яного хреста).
Зміст:
- Обов’язки копачів могил
- Релігійні особливості під час копання могили
- Кого беруть до бригади копачів
- Психологічна стійкість
- Забобони та особисте ставлення
- Копання могил на кладовищах столиці України
Обов’язки копачів могил
Основне завдання копачів — викопати яму завданих розмірів, дотримуючись часових, санітарних, релігійних та естетичних норм. Переважно роботу розпочинають зранку, аби до початку похорону все було готове. Глибина могили для однієї людини — приблизно 1,7–1,8 метра. Як кажуть самі копачі: «на зріст дорослої людини».
Існує низка особливостей, що ускладнюють процес копання:
- Підпоховання в родинну могилу вимагає максимальної обережності. Бо потрібно не зашкодити попередньому похованню та примогильним спорудам.
- На старих гробовищах копання обтяжується щільністю планування.
- Наявність дерев та кущів поблизу потребує додаткових зусиль і інструментів, а також займає більше часу.
- Узимку земля промерзає, тож потрібен лом, спеціальне знаряддя, іноді й окроп. У спеку може заважати пересохлий або кам’янистий ґрунт.
- Для поховань із застосуванням сингуматора яму додатково розширюють та заглиблюють.
Окрім копання, працівники часто допомагають і з благоустроєм цвинтарних ділянок: встановлюють хрести, обрізають кущі, прибирають сміття, розчищають доріжки та іншим чином впорядковують територію.
Релігійні особливості під час копання могили
Перед початком роботи копачі обов’язково уточнюють віросповідання покійного. Адже від цього залежать параметри майбутньої ями.
- Православні — суворо дотримуються орієнтації тіла в могилі: головою на захід.
- Мусульмани — ховають покійного на правому боці, обличчям до Мекки. Тіло кладуть або в заглиблення внизу могили, або в бічну нішу. Відповідно і яму викопують з урахуванням цих вимог.
- Іудеї — також дотримуються орієнтації тіла. Цікаво, що на ніч відкриту могилу не залишають — її тимчасово засипають, якщо похорон за якихось причин відкладається.
У дні релігійних свят поховання намагаються не проводити. У православних на Великдень і Різдво, у мусульман — на Курбан-байрам, у юдеїв — на Йом Кіпур. Відповідно, копання переноситься на наступний, більш сприятливий день.
Кого беруть до бригади копачів
У селах копачів здебільшого шукають через знайомих або за порадою місцевих ритуальних служб. У містах на кладовищах працюють штатні робітники комунальних підприємств або підрядники. На нових кладовищах, розташованих у щільно забудованих мікрорайонах, де відбувається багато поховань, до копання залучають екскаваторну техніку. Проте навіть за таких умов ручна праця залишається актуальною.
Всупереч поширеній думці, люди з алкогольною залежністю чи психоемоційно нестабільні у бригадах не затримуються. Адже робота копача вимагає дисципліни й точності.
У сільській місцевості оплату обговорюють індивідуально, у середньому — від 500 до 1500 грн за яму, залежно від умов. У великих містах сума сплати дещо вища — від 1000 до 3000 грн. Узимку тарифи підвищуються на 20–30% через промерзання ґрунту. На великих кладовищах у містах бригади працюють позмінно.
Психологічна стійкість
Робота на кладовищі вимагає стійкої психіки. Смерть, з якою копачі стикаються щодня, вже не є для них абстрактним поняттям. Тож не дивно, що з часом змінюється ї ставлення до життя. Деякі працівники навіть виробляють власні ритуали, пов’язані з копанням могили. Наприклад, хрестяться перед початком робіт, мовчки стоять біля ями по завершенню, обов’язково вимивають руки горілкою.
Забобони та особисте ставлення
Назвемо найпоширеніші забобони у середовищі копачів:
- не копати могилу в п’ятницю;
- не говорити на кладовищі про живих;
- не передавати лопату через яму;
- не заглядати у викопану яму без потреби;
- не залишати заступ чи інший інструмент біля могили;
- лопата, що впала в яму — на біду;
- чорна кішка чи ворона біля ями — поганий знак.
Копання могил на кладовищах столиці України
За офіційними даними, у Києві щоденно проводиться до 60 захоронень. Окремо варто зазначити поховання загиблих військовослужбовців. Здебільшого у таких випадках копачі працюють максимально оперативно, іноді з залученням додаткової техніки. Обов’язково здійснюється контроль з боку ритуальної служби, щоб глибина та інші параметри могили відповідали вимогам військового статуту й церемоніалу.
Родинне похоронне бюро РЕЛІКВІЯ щиро співчуває вашій втраті. Ми розуміємо, наскільки важливо провести поховання в чітко визначені строки, і готові взяти на себе організацію копання могили на визначеній ділянці кладовища. Наші співробітники проконтролюють точність виконання робіт і допоможуть з влаштуванням решти похоронних заходів. Також ми завжди готові організувати догляд та прибирання могили на цвинтарі в будь-який час.