Чи можна фотографувати могили родичів на кладовищі?

lamp-na-kladbische

 

Наприкінці позаминулого сторіччя фотографії були рідкістю. До майстрів приходили усією родиною, і це було неабиякою подією. Віднині майже кожен телефон оздоблений камерою, тож знімки роблять усі й усюди. У тому числі не оминають своєю увагою могили родичів на погості. Чи варто таке робити та потім постити ті світлини у соцмережах? Як це виглядає збоку та чи не наражаєтесь ви таким чином на майбутню небезпеку? Про це та інше буде детальна розповідь далі у статті.

Зміст:

Містичні зображення

Здавна в уяві людини усе невідоме набувало містичних сил. Наприклад, ті самі кроманьйонці перед великою битвою обов’язково уражали малюнки своїх ворогів довжелезними списами. Це зараз навіть школяр пояснить такі дії звичайним тренуванням на гнучкість та влучність попадань. А в ті часи такі дії вважалися чаклуванням на майбутню перемогу.

Співставлення картинок з реальними предметами та живими особами продовжується й у повсякденні. Інакше б у Церквах не молилися біля ікон, а на вулицях міст не встановлювали пам’ятники відомим діячам. На більшості з нагробків на цвинтарях також є зображення померлих. Це може бути яскрава світлина чи викарбуване в камінні обличчя/ постать покійника. Родичам похованого так краще прийняти невідворотну смерть, змиритися з нею, коли є змога побачити статичний образ близького. У відвідувачів могил складається враження, немов з меморіалу на них дивиться дорога їм особа. Тож їй можна пожалітись, розповісти новини чи просто порозмовляти, як це було за життя.

У той самий час існують сакральні прикмети, пов’язані з некрополем. Нічого неможна підіймати з землі кладовища, нічого не можна забирати з могил (окрім поминальних солодощів), ніякі трави чи гриби неможна збирати на території погосту. Бо усе пронизане негативною енергетикою, скорботами за спочилими, болем та стражданнями людськими. Тож і до знімків з гробовища чи з померлими ставлення доволі упереджене.

Думка езотериків та екстрасенсів

кладбища киев

Кожна світлина має певний позитивний чи негативний енергетичний заряд, яким щедро ділиться з кожним, хто розглядає її. Отже, як ви робите селфі на фоні поховань ваших дідуся та бабусі, погана аура гробовища все одно переходить на зображення. Частий перегляд таких фото деструктивно змінює ваше майбутнє. Тому знімки з постів чи з похованими краще зберігати в окремому клясері та переглядати їх лишень за невідкладної потреби.

Думка православних священиків

Православна Церков України не пов’язує події у майбутньому з якимись сакральними речами. Загалом це стосується не тільки світлин з цвинтаря, але й усіляких оберегів, амулетів, талісманів. Тільки хрест животворний, той що носять на тілі біля серця, здатен уберегти віруючого від потойбічних сил та злої людської підступності. За цієї причини до фотографій з померлими чи з погості слід відноситься так само, як до звичайних знімків.

Народні традиції

У народі здавна відрізняють два світи Яві та Нави – Царства Живих людей та Померлих. І межу цю не слід руйнувати навмисно чи переступати. В окремі поминальні дні родичі ходять до захоронень, вшановують пам’ять сконалих, прибирають ділянки на кладовищі. Існує навіть обряд закликання покійних до себе на застілля, аби ті побачили, як живуть потомки за їх відсутності. У ці дати відкривають старовинні альбоми з фотокартками спочилих, переглядають відеозаписи, перечитують листування тих, хто вже відійшов у вирій. Але такі заходи влаштовують лишень декілька разів на рік. Решту часу не слід турбувати небіжчиків, розглядати світлини з ними чи з зображеними на них нагробками.

Висновок

Робити фотозйомку на території некрополю взагалі то допустимо. Однак встановлювати їх на чільне місце без особливої на то причини не рекомендується. Дослухайтесь до своїх власних почуттів. Якщо ви відчуваєте бодай якесь неприйнятний холодок чи поколювання при погляді на світлину – краще сховайте її подалі у окремий клясер.

Сімейне ритуальне бюро РЕЛІКВІЯ щиро співчуває вашій втраті та готове допомогти у наданні послуг фотографа на похороні. Також ми готуємо фотографію із чорною стрічкою на церемонію прощання із померлою людиною.