Чи можна сміятися на похоронах?

похороны

 

Існує ряд емоцій, які майже неможливо контролювати за певних обставин. Сміх – одна з таких. Навіть на такому скрутному заході, як поховання, трапляється казус, коли хтось з присутніх починає раптово посміхатись. І хоча така реакція на горе інших, чи навіть своє, засуджується оточенням, слід зважати на її природність.

Зміст:

Екскурс в історію

Мабуть усі чули про «сардонічний сміх» – сміх, що викликаний тяжким потрясінням. Вираз цей пішов з Древньої Греції. На острові Сардинія існував варварський звичай вкорочувати життя людині похилого віку. Задля полегшення переходу до потойбіччя жертву обпоювали опіатами, тож вона вмирала буквально з посмішкою на вустах.
В деяких інших народів посміхатися протягом захоронення не тільки не заборонялось, але й навіть практикувалось. Наприклад, в Андалузії ті, хто повертався з гробовища, мав сміятись та танцювати ритуальний Sacra Banda (з іспанської – свята хода) – жвавий радісний танок. Вважалось, що таким чином люди у жалобі відганяють від себе духів смерті, аби ті не прийшли у поселення за кимось другим. За іншою версією, родина небіжчика має радіти, що їх близький вже перейшов до кращого світу. Хоча антропологи висувають третю версію, прагматичну. Оскільки родовід зазвичай великий, то як один з його членів вмирає, то кожному з вцілілому надається більше припасів.

Наші предки язичники доволі фривольно відносились до поховання. Навіть могили були не одиночні, а братські, де хоронили усіх, хто сконав за певний період часу. Згадайте давні ритуальні обрядові дії – проводи Масної з публічним спаленням її чучела, скубання березової кори на Трійцю чи святочні гадання – усі вони взаємодіяли зі світом Нави. Тож під час таких заходів ініціатор мав обов’язково посміхатись, аби нечисті духи не підступилися до нього.

Радощі на похованні, як модний тренд

За кордоном в останні часи почали дещо з осторогою відноситись до чужого сприйняття якоїсь трагедії. Наприклад, на траурному заході присутні не мають плакати чи горювати – бо інакше вони засмутять інших людей у жалобі. У Німеччині навіть не повідомляють про дату захоронення чи помину близьким друзям померлого. Вважається, що такі сумні новини привнесуть дискомфорту у їхнє життя.
У Сполучених Штатах родичі та друзі зазвичай говорять невеличку промову перед останньою месою. Доброю згадкою про покійного вважається наведення якоїсь дивакуватої ситуації, що трапилась з ним за життя.
Але найоригінальніше відбувається траурна церемонія у Гані. Члени роди спочилого просто мусять співати, танцювати й усіляко радіти, проводжаючи небіжчика на цвинтар. Але не кожний здатен на вияв таких екстремальних емоцій. Тому ритуальні агенції пропонують винаймати артистів замість домочадців.

люди на кладбище

Сміх на похоронах – то признак деменції?

Європейці більш консервативно ставляться до процесу захоронення. З їхнього погляду сміх під час поховання не тільки некоректний, але й свідчить про початок деструктивних змін у мозку такої людини. З твердженням співробітників Університетського коледжу Лондона прояв радощів на фоні загальних скорбот сигналізує про початок ранньої деменції в особи. На користь своєї думки вони наводять результати певних досліджень. Згідно цих даних у 48 пацієнтів з пошкодженнями у лобно-скроневої ділянки мозку вже за кілька років до виявлення хвороби були помічені асоціальні зовнішні реакції.

Психологічні аспекти

Веселощі чи пустування на похорону вважаються дурним тоном. Але якщо людина раптом не стримала посмішку, то картати її за це буде ще більш нетактовно. Як стверджують психологи, така незвична реакція свідчить про неможливість людині у жалю сприйняти факт чиєїсь смерті. Він немов би відсторонюється від неприємної звістки такою нестандартною емоцією. Особі досить важко негайно усвідомити, що ось той знайомий чи родич, що вчора був живий, сьогодні вже пішов у небуття. Сміх стає ментальним захистом, оберегом для вразливої психіки від потрясіння.
Молоді люди також не здатні ось так одразу прийняти смерть когось зі своїх близьких. Особливо, якщо небіжчик ще не досяг похилого віку. Негативна інформація блокується рецепторами мозку, як та, що може йому нашкодити. За цієї причина в юнаків та юниць може несподівано з’явитись посмішка у відповідь на отриману трагічну звістку.

Як не засміятись на похоронах?

Сприйнятливим особам важко відвідувати чужий похорон. Бо існує ризик, що вони дійсно посміхнуться у незручну годину чи якимось іншим способом виявлять веселощі. Рекомендуємо дослухатись наступних практичних порад, аби гідно вийти з незручного положення.

  • У думках згадайте примовку «сміятися на похороні – потім умиватися сльозами». Іноді таке нагадування здатне стримати веселощі.
  • Не стійте у перших рядах серед скорботних. Завше майте можливість відійти якомога далі, аби не зіпсувати настрій оточуючим.
  • Тримайте при собі хустинку, аби в екстремальній ситуації прикласти її до рота та зробити вигляд, що ви не смієтесь, а ридаєте.

Сімейне похоронне бюро «РЕЛІКВІЯ» завжди готове вам допомогти з організацією та проведенням поховання чи кремації. Також у нашому виставковому залі представлені усі необхідні ритуальні товари для проведення похоронної церемонії.

 

Залиште заявку, ми Вам передзвонимо